КЕРІВНИКОВІ

1. Застосування РРО для спрощенців планують перенести

Сьогодні на засіданні Парламенту Дмитро Разумков повідомив, що планується відтермінування запровадження касових апаратів для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування на один рік.

Відповідний законопроект планують зареєструвати у Верховній Раді сьогодні.

"Була прийнята одноголосна позиція, щоб відтермінувати застосування касових апаратів для спрощеної системи оподаткування на рік - до 1 січня 2022 року. Це консолідована позиція усіх фракцій та груп. Проект має бути зареєстрований вже сьогодні – слідкуйте за новими надходженнями у ІПС ЛІГА:ЗАКОН.

2. Бізнес ризикує отримати штрафи за порушення «масочного режиму»

ВРУ прийняла за основу проект Закону щодо відповідальності за порушення карантину, яким пропонується внести доповнення до статті 46 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», передбачивши відповідальність керівників підприємств за допуск особи в громадські будинки та транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, або не вжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках та транспорті без такого засобу захисту, у виді штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 - 5100 грн).

3. Питання дистанційної та надомної роботи

Верховна Рада прийняла за основу проект № 4051 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи", щодо унормування питань віддаленої роботи працівників, зокрема:

• дистанційна робота - це коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
• надомна робота - це коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю)або їх сукупності;
• передбачити для роботодавців можливість ознайомлювати працівників з наказами із використанням засобів електронного зв'язку.
• передбачити можливість встановлювати за взаємним погодженням режиму праці із саморегульованим часом початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу;
• встановити, що у разі порушення працівником прийнятого гнучкого робочого часу, працівники можуть переводитись на загальновстановлений режим без завчасного, двомісячного повідомлення роботодавцем про таке переведення;
• передбачити, що при надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації, якщо інше не передбачено у трудовому договорі;
• працівнику, який має дитину віком до 3 років або здійснює догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, надається можливість виконувати свою роботу на умовах дистанційної роботи;
• передбачити, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов'язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони, які можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

4. 7 листопада — день, коли остаточно перестануть діяти електронні цифрові підписи (ЕЦП)

На підставі чого скасовується дія ЕЦП? 7 листопада 2018 року набув чинності оновлений Закон «Про електронні довірчі послуги». Він ввів поняття нового, більш захищеного електронного підпису — КЕП (кваліфікований електронний підпис) та скасував поняття ЕЦП. Оскільки на той момент усі платники податків користувалися виключно ЕЦП, було вирішено організувати їх поступовий перехід на КЕП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм.

Якщо ви отримали електронний підпис до 07.11.2018 р., і потім не оновлювали чи не продовжували його, то ви є власником старого ЕЦП, який припинить свою роботу 7 листопада. Для того, щоб отримати актуальний КЕП та продовжувати спокійно підписувати електронні документи та податкову звітність, зверніться до обраного АЦСК.

БУХГАЛТЕРОВІ

5. ДПС про безнадійну заборгованість

На питання чи є виключним та достатнім критерієм сплив строку позовної давності для визнання заборгованості безнадійною незалежно від того, чи звернувся кредитор до суду, та чи існує обов'язок перевірки відповідності такої заборгованості іншим критеріям ДПС відповіла наступне.

У податковій консультації № 3879/ІПК/21-22-04-05-07   зазначено, що відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безнадійна заборгованість - це заборгованість, за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ). Більш пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не встановлює додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно є сплив строку позовної давності щодо такої заборгованості, незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі коли строк позовної давності минув, платник податку не повинен здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим критеріям. Водночас варто зауважити, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

6. Виплата зарплати із готівкової виручки

У ДПС зазначили, що обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, для виплати заробітної плати не встановлено, але, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат.

Виплати, пов'язані з оплатою праці - це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 5 (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення).

Суб'єкти господарювання використовують готівкову виручку, у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Увага: заборонено накопичувати готівкову виручку у касах підприємств понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.

Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи.

7. Держпраці на порозі: вивчаймо актуальну судову практику

Лише протягом вересня 2020 р. інспектори праці, зокрема, Київської області провели 576 інспекційних відвідувань, під час яких 92 % таких перевірок завершились накладенням штрафів, отже, судових справ про оскарження постанови про накладення штрафу Держпраці побільшає.

У статті від БУХГАЛТЕР&ЗАКОН з'ясовуємо порядок накладення штрафу та підстави для його оскарження до суду.

8. Як ФОП перейти із загальної системи на єдиний податок

До кінця року залишилось обмаль часу, і саме зараз варто замислитися про перехід із загальної системи на спрощену. У цьому є сенс, якщо підприємець не займається забороненими для єдинників видами діяльності, переліченими в п. 291.5 ПКУ, уписується в критерії роботи на єдиному податку, установлені ст. 291 ПКУ, і несе невеликі витрати під час ведення своєї діяльності. Тоді, у загальному випадку, застосування спрощеної системи оподаткування з її фіксованими ставками ЄП (для груп 1 та 2) або відсотком із виручки (для групи 3) вигідніше, ніж сплата ПДФО із чистого доходу (різниці між виручкою та витратами).

Тож, як діяти під час переходу із загальної системи оподаткування на сплату ЄП без сплати ПДВ (групи 1–3), розглянемо на прикладах порядок оподаткування перехідних операцій, які були розпочаті фізособою — платником ПДФО, а завершуються, коли така особа має статус єдинника, у статті сервісу ІНТЕРБУХ "Як підприємцю перейти із загальної системи на єдиний податок".

Про податкові нюанси перехідних операцій та особливості заповнення заяви й розрахунку доходу дізнайтесь зі статей:

"Як підприємцю перейти із загальної системи на єдиний податок: перехідні операції";

"Як заповнити заяву про перехід на спрощенку та розрахунок доходу".

9. Мінфін вніс корективи у назви майже всіх стандартів бухобліку, додавши до них слово "національні"

Зміни внесені наказом Мінфіну від 29.09.2020 р. № 588, який містить й певні уточнення та доповнення до НП(С)БО.

З переліком національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності можна ознайомитись у довіднику ІПС - Перелік національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності та у коментарі від БУХГАЛТЕР&ЗАКОН Тотальна "націоналізація" П(С)БО, або Які ще зміни в бухобліку підготував Мінфін

ЮРИСТОВІ

10. Дистанційні загальні збори акціонерів

Пандемія коронавірусу стала неймовірним викликом для систем корпоративного управління по всьому світу. Великі й малі компанії не знали і не розуміли як реагувати на нову загрозу та яким чином планувати подальшу діяльність.

Із весни 2020 року COVID-19 вніс свої корективи в життя українського бізнесу. Одним із головних викликів у сфері корпоративних відносин в акціонерних товариствах стало питання проведення річних Загальних зборів акціонерів.

На початку березня корпоративна спільнота досить бурхливо обговорювала питання можливості проведення Зборів, ризики зараження на таких Зборах і перспективи оскарження рішень Зборів, проведених за умов карантину.

Чинне на той час законодавство не мало відповіді на болюче запитання: як провести Збори акціонерів у період карантину. Саме це і стало поштовхом для розроблення Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів і загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду.

Більш детально про Тимчасовий порядок і про механізми проведення дистанційних зборів читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 39 від 29.10.2020 Дистанційні загальні збори акціонерів.

11. Було зрозуміло, поки не пояснили. Заплутані питання практики скасування арешту майна

Арешт майна під час досудового розслідування може бути застосовано ухвалою слідчого судді як захід забезпечення кримінального провадження. Прості в розумінні норми, що регулюють порядок скасування такого арешту майна, суди застосовують украй неоднаково. Парадоксально, але неабияку роль у заплутуванні практики відіграють саме вищі судові ланки.

Апеляція чи слідчий суддя? – Жодних мук вибору!

Під час досудового розслідування на ухвалу слідчого судді про арешт майна можна подати апеляційну скаргу та/або звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Ці способи є альтернативними, хоча й мають певні відмінності. Строк на подання апеляції обмежено 5 днями з моменту оголошення ухвали слідчого судді про арешт майна (або з дня її одержання, якщо її було постановлено без виклику особи). Звертатися ж до слідчих суддів із клопотаннями про скасування арешту можна без обмеження щодо строків і кількості спроб, але в межах досудового розслідування.

Підстав для скасування арешту слідчим суддею є дві: арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Необґрунтованість арешту певною мірою фігурує й у підставах апеляційного оскарження, але крізь призму процесуальних порушень, допущених під час розгляду клопотання про арешт і постановлення ухвали.

Отже, на вибір способу скасування арешту майна мають впливати лише строки й наявні підстави, але про те як дійсно відбувається на практиці читайте у матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН